Выводы
Висновок Тендерної палати України N в-48/03 від 17.03.2006 р.
Щодо Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель
при Рахунковій палаті (стаття 3 3 )
З метою забезпечення прозорості та відкритості державних закупівель відповідно до нової статті 3 3 Закону , при Рахунковій палаті створено Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель (01601, м. Київ, вул. Коцюбинського, 7, тел. (044) 234-95-65, 234-10-41, факс: (044) 226-33-82). Відповідні зміни були внесені до Закону України „Про Рахункову палату України".
Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті має бути сформована протягом 5 днів з моменту опублікування Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" з представників Рахункової палати України (одна особа), Державної контрольно-ревізійної служби України (одна особа), Державного казначейства України (одна особа), профільного Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати України, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної служби (три особи), Тендерної палати України (три особи), тобто до „22" березня 2006 року.
За погодженням з профільним Комітетом Верховної Ради України до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати України, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної служби, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті може вводити до свого складу представників громадських організацій, науковців тощо.
Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті виконує такі функції:
1. надає висновки уповноваженому органу та одночасно замовнику щодо можливості застосування процедур закупівлі з обмеженою участю та в одного учасника відповідно до статті 14 Закону. При чому, п огодження застосування процедур закупівель з обмеженою участю та в одного учасника Антимонопольний комітет України може здійснювати лише за наявності відповідного позитивного висновку Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті.
2. здійснює розгляд скарг з приводу порушень замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності та приймає відповідні рішення щодо них у випадках та в порядку, передбачених Законом.
Тобто, на відміну від порядку, що діяв до моменту набуття останніх змін до Закону, скаргу, відповідно до статті 37 Закону, необхідно подавати до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті та Тендерної палати України або до замовника та Тендерної палати України.
Надходження скарги до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 20 робочих днів.
У разі, якщо скарга має складний або спеціалізований характер, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті має право залучити незалежних кваліфікованих (технічних) експертів та консультантів у відповідних галузях та продовжити строк зупинення процедури закупівлі до надання експертами та консультантами остаточного висновку щодо поставлених перед ними питань.
Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті за результатами розгляду скарги, з урахуванням висновку Тендерної палати України має прийняти рішення про повне або часткове задоволення скарги або рішення про незадоволення скарги.
Рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті про відміну торгів має наслідком відміну торгів.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті рішення по скарзі, воно має бути надіслане замовнику, скаржнику, Державному казначейству та Тендерній платі України.
Порядок розгляду скарг передбачений статтями 37 та 37 1 Закону.
3. здійснює аналіз проблем у сфері закупівель та повідомляє про результати Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, уповноважений орган;
4. надає незалежні висновки щодо роботи уповноваженого органу та направляє їх до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та у разі необхідності - до правоохоронних органів. Таким чином, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті уповноважена здійснювати аналіз виконання Антимонопольним комітетом України функцій уповноваженого органу та надавати власну оцінку такої роботи.
5. надає пропозиції уповноваженому органу щодо забезпечення дієвого контролю у сфері закупівель;
6. визначає правові та організаційні методи запобігання корупції, виявлення та припинення її проявів у сфері закупівель;
7. сприяє створенню умов для розвитку прозорості у сфері закупівель;
8. сприяє удосконаленню системи забезпечення громадськості інформацією з питань здійснення закупівель;
9. сприяє запровадженню сучасних механізмів і методів формування прозорого ринку закупівель сільськогосподарської продукції;
10. сприяє створенню правових, економічних, соціальних умов для реалізації та захисту прав і задоволення потреб підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи.
Діяльність Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті є прозорою для суспільства.
Рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті , прийняті в межах її компетенції, відповідно до вимог Закону, є обов'язковими для виконання замовниками, учасниками, іншими органами державної влади, яких стосуються ці рішення .
Рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті можуть бути оскаржені у судовому порядку, відповідно до законодавства України.
Щодо прозорості здійснення державних закупівель, оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти в інформаційних системах в мережі Інтернет та публікацію оголошень про здійснення закупівлі, інших документів з питань державних закупівель (статті 2 2 , 4 1 , 4 2 , 8, 17, 28, 29 1 )
Відповідно до змін, внесених до статті 4 1 Закону, перелік документів, які замовник зобов'язаний оприлюднити за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет доповнено:
• акцептом тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів;
• запитом щодо цінових пропозицій (котирувань).
Крім цього, згідно змін до статті 2 2 Закону, замовник повинен оприлюднити в інформаційній системі в мережі Інтернет річний план державних закупівель та зміни до нього протягом 15 календарних днів з дати його затвердження.
Таким чином, всі замовники торгів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків повинні розміщувати в інформаційній системі в мережі Інтернет такі документи:
• річні плани державних закупівель;
• оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації;
• протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій;
• акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів;
• запит щодо цінових пропозицій (котирувань);
• звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього;
• оголошення про результати проведеної процедури закупівлі;
• інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги).
Відповідно до статті 8 Закону, не оприлюднення зазначеної інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів.
Змінами до Закону визначено, що інформація щодо державних закупівель розміщується послідовно принаймні в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет згідно з власним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційними системами.
Таким чином власний регламент є визначальним документом, який регулює правовідносини між інформаційною системою в мережі Інтернет та користувачами. Власний регламент є регламент, затверджений інформаційною системою в мережі Інтернет.
Відповідно до статті 4 1 та статті 4 2 Закону, і нформаційна система у мережі Інтернет, до якої повинні звертатися замовники щодо розміщення інформації про державні закупівлі, має відповідати таким вимогам:
• мати власний регламент - документ, що визначає порядок функціонування системи та вимоги щодо роботи в цій системі;
• забезпечувати підтримку багатомовності, у тому числі українською та англійською мовами;
• мати побудовану комплексну систему захисту інформації;
• використовувати засоби технічного захисту інформації, які мають експертні висновки Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;
• мати атестат відповідності Комплексній системі захисту інформації Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;
• виконувати функції, встановлені частиною другою статті 4 1 Закону;
• надавати можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line відповідно до вимог Закону, з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, що підтверджується відповідними охоронними документами .
Можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line , відповідно до вимог, визначених Законом, з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, згідно змін, внесених до Закону, має підтверджуватися відповідними охоронними документами.
Слід зазначити, що з урахуванням вимог Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року та Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" промислово придатне технологічне рішення в розумінні статті 4 2 Закону - це винахід, побудований на процесах (способах), перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщення та періодичному оновленні документів, перетворення даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, що підтверджується відповідними охоронними документами.
Пріоритет, авторство і право власності на винаходи засвідчуються патентами - стаття 6, 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".
Таким чином, єдиним документом, що підтверджує надання інформаційною системою у мережі Інтернет можливості здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line за допомогою промислово придатних технологічних рішень є патент, виданий та зареєстрований відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".
На сьогоднішній день, за інформацією Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, промислово придатними рішеннями у сфері державних закупівель, що побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу, автоматизованого здійснення державних закупівель тощо є наступні винаходи:
- „Спосіб автоматизованого здійснення державних закупівель товарів, робіт та послуг"; патент N61042 від 16.02.2004 року;
- „Спосіб обробки інформації при проведенні торгів"; патент N61043 від 16.02.2004 року;
- „Спосіб здійснення електронних закупівель за державні кошти"; патент N 62907 від 15.03.2004 року;
- „Процес перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг"; патент N 70907 від 15.10.2004 року;
- „Процес перетворення даних при відображенні електронного документообігу щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг"; патент N 70908 від 15.10.2004 року.
Отже, положення статті 4 2 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", а саме: „побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщення та періодичному оновленні документів, перетворення даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, що підтверджується відповідними охоронними документами" повністю відповідають патентам, вже зареєстрованими Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України .
Права на зазначені вище винаходи, за інформацією, отриманою у Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Європейське консалтингове агентство", м. Київ, яке є власником інформаційної системи в мережі Інтернет „ Портал „Державні закупівлі України" ( www . zakupivli . com ) .
Згідно листа Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку України від 21.10.2005 N 8646/17-03-22 інформаційна система у мережі Інтернет „Портал „Державні закупівлі України" ( www.zakupivli.com ) надає можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line, як того вимагає Закон.
Тобто, за інформацією Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку України можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line інформаційною системою у мережі Інтернет „Портал „Державні закупівлі України" ( www.zakupivli.com ) з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, підтверджується відповідними охоронними документами, зокрема, зазначеними вище патентами.
Таким чином, та згідно інформації, отриманої у Департаменті спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України на сьогодні усім вимогам Закону, передбаченими статтями 4 1 та 4 2 Закону, відповідає інформаційна система в мережі Інтернет - Портал „Державні закупівлі України" ( www . zakupivli . com ) (адреса: 01042, м. Київ, вул. П.Лумумби, 21, а/с „Портал „Державні закупівлі України", тел./факс: (044) 451-45-55, e - mail : info @ zakupivli . com ). Висновок Тендерної палати України від 09.11.2005 року N в-09/11 з цього питання вже направлявся усім замовникам торгів.
Відповідно до статті 4 2 Закону неоприлюднення замовником інформації щодо здійснення державних закупівель, передбаченої Законом, в інформаційній системі у мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, визначеним Законом, може оскаржуватися в порядку, передбаченому статтею 37 Закону, або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів.
Слід звернути увагу, що частину другу статті 4 2 , згідно якої перелік інформаційних систем у мережі Інтернет мав вести уповноважений орган у встановленому ним порядку виключено .
Виключено також норму згідно якої вибір інформаційних систем у мережі Інтернет мав здійснюватися замовниками самостійно на конкурентних засадах та мав відповідати вимогам до таких систем, встановлених у частині другій статті 4 2 Закону. Натомість, введено нову норму, згідно якої уповноважений орган має здійснювати контроль за дотриманням конкурентного законодавства інформаційними системами в мережі Інтернет та сприяти розвитку конкуренції у цій сфері.
Порядок розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет замовниками торгів залишився незмінним. Як і раніше, Закон передбачає, що інформація про державні закупівлі подається замовниками для розміщення в інформаційній системі в мережі Інтернет у паперовому та електронному вигляді, у порядку, передбаченому інформаційними системами.
Таким чином, слід наголосити, що:
• інформація щодо державних закупівель розміщується послідовно принаймні в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет згідно з власним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційними системами;
• не оприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель, передбаченої статтею 4 1 Закону в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів;
• неоприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційній системі у мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, визначеним Законом, може оскаржуватися в порядку, передбаченому статтею 37 Закону, або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів;
• порушення вимог Закону щодо оприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель є підставою для відміни торгів відповідно до статті 28 Закону.
Відповідно до змін, внесених до статті 8 та статті 29 1 Закону, оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур відкритих, двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та редукціону публікуються:
• у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель та має назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель;
• в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України ;
• в інформаційних системах у мережі Інтернет.
Слід також окремо звернути увагу на зміни, згідно яких, якщо вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну
для товарів - 200 тисяч євро;
для послуг - 300 тисяч євро;
для робіт - 4 мільйонам євро, оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників замовники торгів мають додатково розміщувати у відповідних міжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійською мовою.
Отже, „Вісник державних закупівель" втратив статус офіційного видання , у якому замовники були зобов'язані публікувати оголошення заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур. „Вісник державних закупівель" прирівняно до інших спеціалізованих друкованих засобів масової інформації. Публікація оголошень у „Віснику державних закупівель" є не обов'язковою.
Таким чином, замовники торгів в обов'язковому порядку мають публікувати оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України (адреса редакції: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 6, (4 поверх) тел. (044) 592-00-86, 502-45-26,) у одному із спеціалізованих друкованих засобі масової інформації та розміщувати таке оголошення в інформаційній системі в мережі Інтернет.
Тендерна палата України відповідно до змін, внесених до статті 8 Закону, на підставі отриманої інформації від відповідних органів державної влади безкоштовно оприлюднює відомості щодо спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, міжнародних видань та інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону, а також іншу інформацію на власному Інтернет-сайті, доступ до якого є безкоштовним.
На сьогодні відомі такі спеціалізовані друковані засоби масової інформації, у одному з яких замовники можуть публікувати свої оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур: бюлетень „Вісник державних закупівель", журнал „Світ тендерів", інші. Наразі, Тендерна палата України звернулася до Міністерства юстиції України для отримання вичерпної інформації про існуючі спеціалізовані друковані засоби масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікують інформацію виключно з питань державних закупівель та мають назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель. Найближчим часом ця інформація буде оприлюднена Тендерною палатою України відповідно до Закону.
Слід звернути увагу, що в оголошенні про проведення відкритих торгів та запрошенні до участі у процедурі торгів з обмеженою участю обов'язково зазначаються, зокрема інформація про адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та коди, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет. При цьому, с трок подання тендерних пропозицій, при проведенні відкритих торгів, двоступеневих торгів, торгів із зменшенням ціни (редукціону), обліковується з моменту опублікування оголошення про проведення торгів в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України та має становити 45 календарних днів.
В оголошенні про результати проведення процедур обов'язково зазначаються, зокрема, інформація про дату опублікування оголошення про заплановану закупівлю (оголошення про попередню кваліфікацію) у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України , інформація про адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та коди розміщення інформації, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет.
Відповідно до змін, внесених до частини четвертої статті 8 Закону, редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів зобов'язані перевіряти виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет).
У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації.
Редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України мають затвердити порядок прийняття та розміщення оголошень, в якому обов'язково мають зазначити такі умови:
• що у разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації;
• неоприлюднення передбаченої цим Законом інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів;
• за зазначення в документах щодо здійснення державних закупівель, передбачених Законом, завідомо неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет службові особи замовників несуть відповідальність, встановлену законодавством.
Процедура закупівлі вважається розпочатою, якщо замовник опублікував оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, у одному із спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та в інформаційній системі в мережі Інтернет (крім випадків застосування замовником процедури торгів з обмеженою участю, процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного учасника).
Якщо замовник не опублікував оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, або у одному із спеціалізованих друкованих засобів масової інформації , або не розмістив таке оголошення в інформаційній системі в мережі Інтернет, торги на підставі статті 28 Закону можуть бути відмінені, а укладений договір відповідно до статті 34 Закону, може бути визнаний недійсним.
Таким чином, у разі, якщо під час перевірки редакцією спеціалізованого друкованого засобу масової інформації або інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України буде з'ясовано, що замовник не дотримався вимог Закону щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет, або замовник не надав доказів виконання такої вимоги Закону, або замовник зазначив невірний код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, редакції не будуть приймати такі оголошення до публікації.
Щоб уникнути такої ситуації, Тендерна палата України застерігає замовників торгів від порушення вимог Закону в частині оприлюднення інформації в інформаційних системах мережі Інтернет та наполягає на безумовному його виконанні. Інформацію про закупівлі необхідно розміщувати у тій інформаційній системі в мережі Інтернет, яка відповідає вимогам Закону.
Згідно статті 17 Закону, у звіті про результати здійснення процедури закупівлі має бути зазначена інформація про дату опублікування оголошення про заплановану закупівлю чи оголошення про результат здійснення закупівлі у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України чи дата відправлення запрошення до участі в процедурах торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань), закупівлі в одного учасника та дата повідомлення учасникам про результат проведеної процедури.
Також у звіті має міститися інформація щодо адреси обраної замовником інформаційної системи у мережі Інтернет та коди, присвоєні інформаційною системою у мережі Інтернет.
Відповідно до нових положень частини другої статті 17 Закону замовник під час оплати за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель, зобов'язаний до звіту про результати здійснення процедури закупівлі обов'язково додати:
• копії оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, що були опубліковані у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, завірені цим друкованим засобом, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України;
• копію документа, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 4 1 Закону, завірену цією інформаційною системою в мережі Інтернет.
Наявність звіту та зазначених документів перевіряють органи Державного казначейства України та банки, які здійснюють розрахунково-касове обслуговування замовників торгів, у тому числі державних, казенних, комунальних підприємств та господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків.
Якщо замовник не надав звіту про результати торгів та завірені копії зазначених вище документів, органи Державного казначейства України та банки повинні не допускати проведення оплат за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель, оскільки такі договори вважається згідно статті 34 Закону недійсними (нікчемними).
Тендерна палата України звертає увагу на те, що останнім часом окремі замовники торгів допускали порушення вимог Закону щодо оприлюднення інформації про державні закупівлі, розміщення інформації у інформаційній системі в мережі Інтернет, зокрема такі порушення:
• не розміщували інформації про закупівлі у інформаційних системах в мережі Інтернет;
• розміщували інформацію у тих інформаційних системах, які не відповідали вимогам статей 4 1 та 4 2 Закону (наприклад, на сайті www . tender . com , www . moz . gov . ua , інші);
• не вказували у своїх оголошення спеціальних кодів, присвоєних інформаційними системами в мережі Інтернет;
• вказували підроблені коди, які начебто присвоювалися інформаційними системами в мережі Інтернет тощо.
Таким чином, більш як півроку окремі замовники торгів порушували вимоги Закону.
Всі ці порушення на підставі статей 4 2 , 8, 28 та 34 Закону являються підставою для відміни торгів, а укладений за результатами процедури, яка була проведена за зазначеними порушеннями, договір вважається недійсним (нікчемним).
З цього приводу Тендерна палата України має намір звернутися до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті та ініціювати проведення розслідування причин ігнорування окремими замовниками торгів вимог законодавства щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет, притягнення таких замовників до відповідальності та прийняття відповідних рішень стосовно торгів, які проводилися з порушеннями законодавства, зокрема визнання договорів недійсними на підставі статті 34 Закону, а процедури закупівлі такими, що не відбулися.
Справка
