Выводы
Висновок Тендерної палати України N в-48/03 від 17.03.2006 р.
ВИСНОВОК
N в-48/03 від 17 березня 2006 року
з питань державних закупівель
ТЕНДЕРНОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ
(на підставі статті 17 3 Закону України
«Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»)
щодо порядку застосування положень
Закону України „Про внесення змін до
Закону України „Про закупівлю
товарів, робіт і послуг за державні кошти"
та інших законодавчих актів України"
від 15.12.2005 року N3205-IV
Прийнятим Верховною Радою України Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" від 15.12.2005 року N3205-IV вносяться зміни до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", Господарського кодексу України, Закону України „Про Антимонопольний комітет України", Закону України „Про Рахункову палату", Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", Закону України „Про державну статистику", Закону України „Про банки і банківську діяльність", Закону України „Про поставки продукції для державних потреб".
Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" був опублікований 17 березня 2006 року в газеті „Голос України" від 17.03.2006 N 49(3799) та в газеті „Урядовий кур'єр" від 17.03.2006 N 51(3216). З цього часу він набирає чинності.
1. Стосовно змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі по тексту Закон)
Щодо преамбули Закону
Відповідно до змін, внесених до преамбули Закону метою Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання. Тобто, основною метою Закону встановлено створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель.
Щодо сфери застосування Закону (статті 1, 2)
Відповідно до змін, внесених до статті 1 Закону, дія Закону розповсюджується на всі закупівлі товарів, робіт і послуг, які здійснюються державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків без будь-яких особливостей застосування процедур закупівель.
Відповідні зміни внесені до Господарського кодексу України, зокрема, статті 75 та 79.
Державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків є розпорядниками державних коштів.
Кошти державних, казенних, комунальних підприємств та господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків є державними коштами.
При цьому, частину п'яту статті 2 Закону , відповідно до якої процедури закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, мали здійснюватися з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України вилучено.
Таким чином, державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків для придбання товарів, оплати робіт та послуг повинні діяти виключно в межах Закону та застосовувати передбачені Законом процедури закупівлі.
Відповідно до змін, внесених до статті 17 Закону та статті 51 Закону України „Про банки і банківську діяльність", під час оплати за договорами, укладеними державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, банки зобов'язані перевіряти наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів , що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону щодо застосування процедур закупівель. До „інших документів" відносяться: копії оголошення заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, що були опубліковані у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, завірені цим друкованим засобом, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України; копія документа, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 4 1 Закону у інформаційній системі в мережі Інтернет ( річний план державних закупівель; оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації; протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій; акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів; запит щодо цінових пропозицій (котирувань) (у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій); звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього; оголошення про результати проведеної процедури закупівлі; інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги)), завірену інформаційною системою в мережі Інтернет.
Національний банк України відповідно до пункту 4 прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" повинен забезпечити контроль за виконанням банками вимог Закону та прийняти відповідні нормативно-правові акти.
Слід зазначити, що на відміну від попередньої редакції статті 2 Закону, яка дозволяла визначати окремими актами законодавства України особливості закупівлі товарів, робіт і послуг, діюча редакція цієї статті забороняє визначення будь-яких особливостей проведення закупівлі. Умови здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно Законом.
Таким чином, Закон не дозволяє визначати окремими актами законодавства України (постановами Кабінету Міністрів України, наказами уповноваженого органу, тощо) особливості закупівлі товарів, робіт і послуг. Всі закупівлі товарів, робіт і послуг мають здійснюватися згідно єдиних правил та умов, визначених Законом.
Оскільки згідно з пунктом 6 прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" до приведення нормативно-правових актів у відповідність з нормами цього Закону, вони діють у частині, що не суперечить Закону, Тендерна палата України звертає увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2006 N 73 „Про особливості закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в статутному фонді яких державна частка перевищує 50 відсотків" втрачає свою дію з моменту набуття чинності зазначеного Закону, оскільки ця постанова суперечить вимогам статті 2 Закону .
Також втрачають свою дію постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2006 N 277 „Про закупівлю послуг з відновлювального лікування застрахованих осіб та членів їх сімей", постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.2005 N 999 „Про особливості закупівлі Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності санаторно-курортних послуг на 2006 рік"; постанова Кабінету Міністрів України від15.02.2006 N 149 „Про закупівлю зимового спецодягу для працівників житлового господарства та металевих дверей із замковими пристроями для встановлення в під'їздах житлових будинків у м. Києві"; постанова Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 N 169 „Про закупівлю Центральною виборчою комісією послуг з виготовлення виборчих скриньок"; постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2006 року N 43 „Про закупівлю обладнання, інвентарю та екіпіровки спортивного призначення для національних збірних команд України і баз олімпійської та параолімпійської підготовки" та інші постанови Кабінету Міністрів України, якими визначалися особливості закупівель, оскільки ці постанови суперечать нормам Закону. Наразі ці постанови Кабінету Міністрів України потребують перегляду та скасування, оскільки Закон забороняє визначати особливості закупівлі товарів, робіт і послуг.
Згідно змін, внесених до частини другої статті 2 Закону, зміни до Закону можуть вноситися не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року.
Зміни також торкнулися переліку предметів закупівлі, на які не розповсюджується дія Закону, зокрема з переліку вилучено послуги електрозв'язку та доповнено перелік наступними позиціями:
• товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;
• закупівля товарів, робіт чи послуг, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю.
Щодо принципів державних закупівель (стаття 2 1 )
Відповідно до змін, що стосуються статті 2 1 , одними із принципів на основі яких мають здійснюватися державні закупівлі є : запобігання проявам корупції; сприяння захисту інтересів вітчизняного виробника, зокрема сільськогосподарського товаровиробника, при організації та здійсненні закупівель ; вільного доступу, відкритості та доступності інформації з питань закупівель, у тому числі для громадян України та громадських організацій.
Замовники торгів зобов'язані дотримуватися вимог Закону, що стосуються забезпечення умов захисту вітчизняного ринку.
З метою захисту вітчизняного ринку
• на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг покладаються функції щодо забезпечення державної підтримки та захисту вітчизняного виробника, зокрема, сільськогосподарського товаровиробника при здійсненні закупівель, а також забезпечення державної підтримки та захисту підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні закупівель;
• на Тендерну палату України покладаються функції щодо сприяння забезпечення виконання вимог Закону щодо захисту інтересів вітчизняних виробників, зокрема вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні процедур закупівель;
• на Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель при Рахунковій палаті покладаються функції щодо сприяння запровадженню сучасних механізмів і методів формування прозорого ринку закупівель сільськогосподарської продукції; створенню правових, економічних, соціальних умов для реалізації та захисту прав і задоволення потреб підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи
• на Міністерство аграрної політики України покладаються функції щодо забезпечення взаємодії з уповноваженим органом, іншими органами державної влади, замовниками з метою координації їх діяльності щодо підтримки та захисту вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників.
Крім цього, відповідно до змін, внесених до статті 6 Закону, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані
• сприяти вдосконаленню механізму стимулювання вітчизняного виробника, забезпеченню дотримання умов захисту вітчизняних виробників, зокрема сільськогосподарських товаровиробників, що передбачені Законом, при здійсненні замовниками процедур закупівель;
• надавати вітчизняним виробникам, зокрема сільськогосподарським товаровиробникам, підприємствам громадських організацій інвалідів, підприємствам, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємствам кримінально-виконавчої системи необхідну доступну, достовірну інформацію щодо здійснення закупівель, яка забезпечить можливість їх компетентного вибору.
Уповноважений орган та інші органи, що здійснюють державний нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель, ( Рахункова палата, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України, Міністерство аграрної політики України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику", правоохоронні органи ) звітують перед Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України щодо виконання та забезпечення умов захисту вітчизняного ринку.
Щодо системи державного нагляду, контролю та координації у сфері закупівель, а також щодо спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади
з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг
Закон доповнено новим розділом І 1 „Система державного нагляду, контролю та координації у сфері закупівель".
Відповідно до нової редакції статті 3 розділу І 1 Закону, державний нагляд, контроль та координація у сфері закупівель в межах компетенції, визначеної Конституцією України, законами України, здійснюються:
• Верховною Радою України;
• Кабінетом Міністрів України;
• спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг;
• Рахунковою палатою;
• Державною контрольно-ревізійною службою України;
• Державним казначейством України;
• Міністерством аграрної політики України;
• спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику";
• правоохоронними органами
До моменту набуття чинності Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг виконувало Міністерство економіки України.
Згідно з пунктом 3 прикінцевих положень зазначеного Закону , з „17" березня 2006 року Міністерство економіки України припиняє виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг.
Відповідно до нової статті 3 1 Закону, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг є Антимонопольний комітет України (адреса: 03680, м. Київ, МСП-03680, вул. Урицького, 45, тел. (044) 251-62-62, факс. (044) 428 13-25).
Відповідні зміни внесено до Закону України „Про Антимонопольний комітет України".
Антимонопольний комітет України має забезпечити виконання таких функцій:
1. погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі у випадках і в порядку, передбачених Законом. При цьому слід звернути увагу, що Антимонопольний комітет України може здійснювати погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі тільки за наявності відповідного позитивного висновку Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті згідно статті 3 3 Закону.
2. підготовка та подання до Кабінету Міністрів України, Рахункової палати піврічних звітів щодо здійснення замовниками закупівель;
3. подання разом із Рахунковою палатою до Верховної Ради України щорічного звіту щодо здійснення замовниками закупівель;
4. контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;
5. проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель відповідно до Закону;
6. подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених Законом;
7. співробітництво з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель;
8. міжнародне співробітництво у сфері закупівель та підтримка участі вітчизняних товаровиробників у торгах щодо закупівель за межами України;
9. подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо визначення генерального замовника;
10. здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель, зокрема в разі спотворення результатів торгів (тендерів), у межах компетенції, визначеної чинним законодавством України;
11. державна підтримка та забезпечення захисту вітчизняного виробника, зокрема сільськогосподарського товаровиробника, при здійсненні закупівель;
12. державна підтримка та забезпечення захисту підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні закупівель;
13. підготовка та подання до Кабінету Міністрів України квартальних звітів щодо здійснення замовниками закупівель товарів, робіт і послуг власного виробництва підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи.
З набуттям чинності Закону, Антимонопольний комітет України як уповноважений орган, на відміну від визначених у попередній редакції Закону функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг:
• не розглядає скарги. Розгляд скарг покладається на Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель при Рахункові палаті та Тендерну палату України;
• не веде переліку інформаційних систем в мережі Інтернет. Натомість Антимонопольний комітет України має забезпечити контроль за дотриманням конкурентного законодавства інформаційними системами в мережі Інтернет та сприяти розвитку конкуренції у цій сфері. Відповідно до статті 8 Закону, Тендерна палата України на власному сайті ( www . tpu . net . ua ) оприлюднює відомості про інформаційні системи у мережі Інтернет, які відповідають вимогам Закону.
• не встановлює порядок визначення замовником предмету закупівлі;
• не займається організацією навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення їх кваліфікації з виданням відповідного сертифікату встановленого зразка. Відповідно до статті 12 Закону, Міністерство освіти і науки України має оприлюднити інформацію щодо навчальних закладів, які мають ліцензію на організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та здійснення процедур закупівель, у тому числі на офіційному сайті.
• не надає роз'яснення порядку застосування законодавства про закупівлі . Відповідно до статті 147 Конституції України, Конституційний суд України може надавати офіційні тлумачення Закону.
• не здійснює контролю за виданням „Вісника державних закупівель". Таким чином, Антимонопольний комітет України як уповноважений орган не має відношення до діяльності „Вісника державних закупівель". При цьому слід зазначити, що згідно змін, внесених до Закону, „Вісник державних закупівель" втрачає статус офіційного видання, де замовники торгів мали публікувати оголошення про торги та оголошення про результати торгів. Наразі публікація оголошень у „Віснику державних закупівель" є необов'язковою.
Для виконання своїх функцій Антимонопольний комітет України має право:
вимагати від замовників звіт про результати здійснення процедури закупівлі відповідно до Закону та реалізацію договорів про закупівлю;
вимагати від розпорядників державних коштів звіт про обсяги закупівель товарів, робіт і послуг власного виробництва підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи;
установлювати строки надання замовниками інформації про закупівлі, що плануються, укладені договори про закупівлі та їх виконання;
у разі виявлення порушень у процедурах закупівель вживати заходів згідно із Законом;
забезпечувати організацію контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель;
складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;
визначати своїм рішенням:
- форму або зразок оголошення про проведення процедур закупівлі та запрошення до участі в них;
- додаткову інформацію, яка зазначається в оголошенні та запрошенні;
- форму звіту про результати здійснення процедури закупівлі та додаткові вимоги до нього;
- форму протоколу про розкриття тендерних пропозицій;
- форму річного плану закупівель за державні кошти;
- форму реєстру отриманих тендерних пропозицій;
- порядок проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель та взаємодії з правоохоронними органами.
Відповідні нормативно-правові акти мають бути прийняті Антимонопольним комітетом України невідкладно. До моменту їх прийняття діють накази, прийняті Міністерством економіки України з питань державних закупівель, у частині, що не суперечить вимогам Закону.
Відповідно до нової статті 3 2 Закону
Державна контрольно-ревізійна служба має забезпечити виконання таких функцій:
проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель відповідно до Закону та інших законів України;
здійснення співробітництва з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель;
здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель;
складання протоколів про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;
подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених законами України;
здійснення інших функцій, передбачених законами України.
З урахуванням цього, до Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" внесені відповідні зміни.
Державне казначейство України має забезпечити виконання таких функцій:
1. перевірку наявності укладеного договору, звіту про здійснення закупівлі та інших передбачених законодавством документів.
При цьому слід зазначити, що замовник зобов'язаний під час оплати за договорами про закупівлю пред'являти органам Державного казначейства звіт про результати здійснення закупівлі .
Згідно змін, внесених до статті 17 Закону, крім звіту про результати здійснення закупівлі замовник зобов'язаний пред'являти копії оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, що були опубліковані у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, завірені цим друкованим засобом, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України. Також замовник має пред'явити копію документу, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 4 1 Закону ( річний план державних закупівель; оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації; протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій; акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів; запит щодо цінових пропозицій (котирувань) (у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій); звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього; оголошення про результати проведеної процедури закупівлі; інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги) ) завірену інформаційною системою в мережі Інтернет.
Таким чином, органи Державного казначейства України зобов'язані під час оплати за договорами про закупівлю перевіряти наявність у замовника:
- звіту про результати здійснення закупівлі;
- завірених спеціалізованим друкованим засобом масової інформації та інформаційним бюлетенем, що видає Тендерна палата України копій оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів;
- завіреної інформаційною системою в мережі Інтернет копії документу, що підтверджує розміщення відповідних документів про закупівлю, у цій інформаційній системі.
2. перевірку підстав для здійснення платежів, а саме наявність та відповідність законодавству у сфері закупівель річного плану закупівель та документів, що підтверджують проведення процедур закупівлі, а також правильність оформлення розрахункових документів.
3. забезпечення участі в економічному обґрунтуванні окремих статей видатків Державного бюджету України;
4. здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель;
5. подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених законами України;
6. вжиття заходів для недопущення здійснення платежів з рахунку замовника в разі відміни процедури закупівлі у процесі та після розгляду скарги з приводу порушень при проведенні замовником процедур закупівель.
Таким чином, у разі, коли за рішенням замовника чи Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті буде прийнято рішення про відміну торгів, органи Державного казначейства України повинні не допускати здійснення платежів з рахунку замовника.
Крім цього, відповідно до статті 37 1 Закону, у разі оскарження процедур закупівель, рішень, дій або бездіяльності замовника у судовому порядку, Державне казначейство України та його органи, з моменту надходження копії позовної заяви, зобов'язані не здійснювати оплату, пов'язану з процедурою, яка оскаржується, незалежно від того, чи був укладений договір про закупівлю. Виключення становлять лише випадки, коли за скаргою цієї ж самої особи з такого самого приводу Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті було прийнято рішення за скаргою.
Органи Державного казначейства України поновлюють оплату за договором у разі:
якщо позивач протягом 20 календарних днів з моменту направлення копії позовної заяви не надіслав завірену копію ухвали про відкриття (порушення) провадження у справі;
закриття провадження у справі;
набрання рішенням суду законної сили.
Про призупинення та про припинення призупинення оплат Державне казначейство України протягом трьох робочих днів повинне повідомити Антимонопольний комітет України та Тендерну палату України.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику", яким на сьогодні є Державний комітет статистики України має забезпечити виконання таких функцій:
проведення обліку закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та торги, що відбулися;
затвердження форми статистичної звітності у сфері закупівель. Слід зазначити, що наказом Державного комітету статистики України „Про затвердження форми державної статистичної звітності N1-торги (тендери)" від 29.11.2000 N 386 затверджено форму статистичної звітності N1-торги (тендери), однак, цей наказ потребує внесення відповідних змін згідно нових положень Закону;
здійснення інших функцій, передбачених законами України.
Міністерство аграрної політики України має забезпечити взаємодію з уповноваженим органом, іншими органами державної влади, замовниками з метою координації їх діяльності щодо підтримки та захисту вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників.
Правоохоронні органи здійснюють державний нагляд та контроль у сфері закупівель в межах своєї компетенції, визначеної законами України.
Справка
